Полиция Доброполья предупреждает: "Обратите внимание, каким образом мошенники орудуют в городе"

Від початку 2016 року правоохоронцями Донецької області відкрито понад 600 кримінальних проваджень, пов'язаних із шахрайством. Користуючись довірливістю людей, зловмисники відбирають у них останні збереження. Тому поліцейські закликають громадян бути більш пильними, не довіряти персональну інформацію і тим паче не передавати кошти малознайомим особам.

Аферисти не цураються жодних засобів незаконно підзаробити і в якості мети обирають людину, яка більше за всіх здатна довіритися та піти на поводу у зловмисників. Наразі існує безліч видів шахрайства, але серед них є вже й “класичні”, які любителі легкої здобичі користуються раз від разу, і на жаль, все одно знаходяться громадяни, які стають їхніми жертвами.

Тільки від початку цього року відкрито 651 кримінальне провадження за ст. 190 “Шахрайство” Кримінального кодексу України. Найбільше вразлива верства населення — це літні люди. Шахраї знають, що більшість з них відкладає навіть з найменшої пенсії кошти на “чорний день” чи “похорони”, і поспішають відібрати у них навіть це.

Так, у Добропільському районі 80-річна бабуся, піддавшись обману по телефону, перевела шахраям 8 тисяч гривень заощаджень. У Краматорську 77-річна жінка віддала зловмисникам 23 тисячі гривні, а в Красноармійському районі 68-річний чоловік перерахував невідомій особі 40 тисяч гривень.

Окрім пенсіонерів, жертвами стає й молодь, яка купує товари через інтернет. До красноармійських поліцейських звернувся 31-річний місцевий мешканець, повідомивши, що замовив в інтернет - магазині товар, перевів за нього 63 360 гривень, але так нічого не отримав. Купуючи квадроцикл, мешканець Бахмутського району так само залишився без 111 тисячі гривень.

Аби вберегти населення від злочинів, скоєних щодо них, розглянемо найпоширеніші види шахрайства.

“Можна скористатися вашим мобільним?”

До пересічної людини підходить незнайомець (дуже часто “безпорадна жінка”) та просить скористуватися телефоном. Причин для цього в неї багато: сів акумулятор, “мене пограбували і треба викликати поліцію”, “допоможіть, моєму родичу стало погано, потрібна швидка” та інші. Не встигне людина нічого й зрозуміти, а “безпорадного” вже й слід охолонув, а разом із ним і телефон жертви. Звичайно, стається, людина каже правду і їй дійсно потрібна допомога, але у такому випадку, краще власноруч викликати поліцію чи медиків.

“Доброго дня, я працівник соціальної служби”

До літніх людей на вулиці підходять порядні на вигляд чоловік чи жінка та, представляючись працівником соц. служби, пропонує допомогу. І тут є кілька варіантів розвитку подій. “Соцпрацівник” може просто запропонувати донести сумку з продуктами та втекти. Так, у березні жертвою такого злочину стала 82-річна бабуся з Олександрівки. В результаті зловмисниця втекла із гаманцем пенсіонерки. На щастя, правоохоронці швидко встановили грабіжницю та повернули бабусі її кошти.

Також “соцпрацівник” може провести жертву додому, розказавши, що їй належить допомога у вигляді грошей чи продуктів. Але, на жаль, кошти у валюті і їх треба обміняти чи дати здачу, або для продуктів потрібна тара. Таким чином зловмисники встановлюють, де жертва зберігає свої гроші, і поки остання шукає тару чи бігає по сусідам та банкам, обмінюючи їх, забирають в неї все до останнього.

“Вітаємо, ви виграли автомобіль!”

На телефон надходить смс-повідомлення, де вказано, що адресат виграв цінний приз. Але щоб його отримати, потрібно сплатити який-небудь процент від його вартості (нібито податок). Людина переводить кошти, і в результаті залишається і без грошей, і без призу.

“Продаю велосипед. Майже новий”

Інтернет - шахрайство — нині найпоширеніший різновид. Громадяни все більше звикають здійснювати покупки, не виходячи з дому, і так само часто потрапляють до рук зловмисників. Обпектися таким чином можна на чому завгодно: купівлі запчастин, одягу, гаджетів, дитячих речей, меблі, транспорту. У таких випадках головне правило: не ганятися за сумлінними акціями, купувати товари тільки у відомих перевірених інтернет - магазинів, не пересилати повну вартість покупки, а краще за все користуватися накладеним платежем.

“Вітаю, я працівник банку”

З невідомого номеру телефонує незнайомець, та представляючись працівником банку чи будь-якої іншої державної установи, запевняє, що негайно потрібно повідомити номер картки, пін-код, термін її дії чи будь-яку іншу персональну інформацію. Запам'ятайте: такі дані жоден справжній працівник банку не вимагатиме від вас, тим паче по телефону. Всі операції проводяться тільки у відділенні.

“Алло, мамо, я потрапив у біду”

На жаль, дуже поширений вид шахрайства. Людині телефонують та кажуть, що хтось з її близьких потрапив у біду (найчастіше — порушив закон чи потрапив до лікарні). Щоб вирішити проблему, потрібні гроші. Їх можна переслати на картку чи передати незнайомцю, який зараз під'їде. Зловмисники використовують психологічний тиск, представляються співробітниками правоохоронних органів, примушують говорити із ними до тих пір, поки не приїде посильний. У такому випадку потрібно, перш за все, зателефонувати своїй близькій людини. Якщо вона не відповідає, поставити співрозмовнику прості запитання: його прізвище, ім'я, по-батькові, підрозділ, звання, посада. Також варто попросити поспілкуватися з “затриманим” та паралельно викликати справжню поліцію за допомогою “102”.

Поліція Донеччини закликає мешканців бути пильними. Якщо на ваш чи телефон ваших близьких надходять сумнівні повідомлення чи дзвінки з проханням повідомити ваші особисті дані (номер банківської картки, пін-коди, термін дії), до вас на вулиці звертаються незнайомці із “проханнями про допомогу”, або ви стали жертвою шахраїв, не зволікайте, та одразу телефонуйте за номером “102” або до чергової частини ГУНП в Донецькій області за номером(0629) 47-48-22 та (0629) 47-48-28.

Відділ комунікації ГУНП

в Донецькій області