Спецперепустки та COVID-сертифікати не передбачені законами: чи може влада обмежити конституційні права

Як відомо, останнім часом активно обговорюється питання про те, що у разі введення нового локдауну люди, які пройшли повний курс вакцинації від COVID, зможуть пересуватися, щонайменше, на роботу і з роботи. Раніше ми писали, що постановою КМУ від 29 червня 2021 № 677 затверджено Порядок формування та використання сертифіката, який підтверджує вакцинацію. Однак система таких сертифікатів досі не запрацювала.

«Основна ідея, яка використовувалася в інших державах, і яку, швидше за все, буде використовувати Україна, це максимальне використання внутрішнього цифрового сертифіката. Він повинен стати умовним пропуском», - заявив раніше головний санлікар Ігор Кузін.

Разом з тим, у КМДА вирішили розробити «власні сертифікати», а саме електронні спецперепустки на транспорт, незалежно від того, проходила людина вакцинацію чи ні. Чи погоджується з такою ідеєю Кабмін, наразі невідомо. Але вже очевидно, що мешканці столиці, навіть повністю вакциновані, будуть обмежені у пересуванні без будь-якої законодавчої підстави. Окрім того, система подачі заяв на спецперепустки, яку впроваджує КМДА, функціонує із значними проблемами. Зокрема, якщо особа є керівником кількох підприємств, вона може подати перелік своїх працівників лише на одне з них.

І запровадження COVID-сертифікатів, і запровадження спеціальних перепусток не передбачено законами України. Таким чином, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина намагаються врегулювати підзаконними актами та актами місцевої влади.

Зокрема, стаття 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування. Від реалізації цієї свободи також залежить і реалізація права на працю, права на освіту тощо.

Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак нагадав, що подібні обмеження не можуть встановлюватися лише не рівні підзаконного акта.

«Певні обмеження, які можуть бути запроваджені до осіб, залежно від їх вакцинації, слід запровадити завчасно (а не «на завтра») і обов’язково – саме ЗАКОНОМ. Я говорив і писав про це декілька разів. Мені не важко. Та це й не моя власна точка зору – це випливає з Конституції України та практики КСУ.

І не слід заявляти про «добровільність», якщо йдеться про пов’язування факту щеплення з роботою, свободою пересування чи освітою цієї особи чи її дітей. Йдеться про обмеження прав людини з боку держави. Це нормальна практика цивілізованих держав, коли суспільна ціль (захист здоров’я) мусить бути збалансована з індивідуальними правами особи, серед яких, до речі, право на життя і здоров’я – серед основних. Ще раз - завчасно і законом. Щоб не вийшло, як часто – ухвалюємо «тяп-ляп», а «винуваті» суди, які констатують цей «тяп-ляп» та оцінюють його з огляду на Конституцію й закони», - зазначив він.