История сел и поселков Добропольского района: Доброполье

Ділянка землі де зараз знаходиться село Добропілля, була віддана в рангову дачу полковнику Янченко Андрію Максимовичу. У 1791 році землеміром Самойловичем було проведено його відмежування.[1] Село виникло не раніше 1795 і не пізніше 1799 року, згодом зване Добропілля.[2] Історик Феодосій Макаревський посилаючись на консисторських архіви повідомляв що: на 6 липня 1799 року в селі полковника Янченкова, Добропілля проживало 184 чоловіків і 166 жінок.[3][4]

У 1824 р. в селі був побудований Свято- Успенський храм. [5]

У 1859 році в селі було 35 дворів і проживало 541 чоловік (271 чоловіків 270 жінок). Також в селі працював один завод.

Після смерті в 60-х роках Олександра Андрійовича господарем села став його син Петро Олександрович. Новому поміщикові довелося залагоджувати відносини з селянами після скасування кріпосного права в 1861 році. Але Петро затягував підписання статутної грамоти з колишніми поміщицькими селянами. Розгляд викупного договору з селянами відбувся тільки 2 грудня 1863 році. Згідно з угодою селяни в володіння отримували 2 десятини землі, стільки ж скільки було до реформи. Наділи отримали не всі а тільки ті хто раніше обробляв землю (91 осіб).

Землі що не оброблялися після 1861 року Петро Олексійович продав колоністам і іншим дворянам. За даними 1882 році землі колишньої рангової дачі Яновського належали:

десятин 2100 сажень землі з хутором Василівка належали вільному поселенцю Роговському Давиду Івановичу.
десятин 1200 сажень були у володінні громади селян хутора Василівки.
десятин 1200 сажень землі разом з хутором Головачевка були у володінні спадкоємців вдови генерал-майора Глафіри Олександрівни Головачової.
десятин 1854 сажнів землі були у володінні селян села Новоолександрівка.
У 1905 р. в селі відкрита церковно -приходська школа, а в 1923 р. в будинку колишньої панської економії відкрилася початкова школа. До революції 1917р. через с.Доброполье проходили телефонні магістралі Юзівка ​​- Гришине - Степанівка і Дружківка - Шахово - Сергіївка. У селі працював млин.

У 1926 р. створена парторганізація села, а в 1927р. був закритий Свято- Успенський Храм. З 20- х рр. в селі створюються СОЗи, а потім - колгоспи ( першою стала артіль «Нове життя »). З 1935р. село стало райцентром, і до війни тут побудували школу, 2 дитсадки, клуб із стаціонарною кіноустановкою, бібліотеку, фельдшерську медамбулаторію. Початкова школа стала семирічкою. У селі перебували органи управління, партійної структури, комсомолу, районна газета, відділ охорони здоров'я. У 30-і рр. між Добропілля і Красноподілля побудували водокачку.

22 січня 1935 р. рішеням уряду УРСР утворено Добропільський район з центром у селі Добропіллі воно було центром району до 1954 року.

Важкими були бої в районі села у січні - лютому 1942 р. і в лютому 1943 р. Офіційно, село звільнялося 2 рази, проте в січні 1942 р. в районі та на околицях села йшли важкі бої Червоної армії з танковою групою противника. Ступінь руйнувань була високою, і багато чого довелося відновлювати заново.
У 1944 р. почали відновлювати зв'язок в районі : у першу чергу потягнули телефонний дріт з с. Добропілля в Шилово, Ленінське, Святогорівку, Ганнівку і на Гришинську МТС. Для відновлення зв'язку з Завидо - Борзенка, Кам'янкою і Грузькому залучали кошти і матеріали Облзв'язку. У 1950 р. новостворені колгоспи об'єднали один колгосп «Правда» (3,5 тис. га оранки, в т.ч. 125 га - зрошуваної землі, 125 га саду ). У 1975 р. побудовано нове приміщення школи. У 1987р. в селі споруджено Меморіал загиблим воїнам Червоної армії, а в 2000р., - на околиці села, - природний комплекс « Біля джерела » і пам'ятник воїнам -афганцям. Пам'ятник радянським воїнам є і в Новогришине.

У 2000 р. на околиці села упорядковано природний комплекс Донецького краю "У джерела".

21 червня 2014 року під час виконання обов'язків у районі села Добропілля Донецької області загинув Андрій Кравченко. Під час патрулювання околиць села колона потрапила в засідку терористів.[6]