| geometry3650 | Дата: Субота, Вчера, 15:33:26 | Повідомлення # 1 |
|
Рядовой
Група: Проверенные
Повідомлень: 8
Статус:  | Вітаю.Найважче для мене — думка, що в останній період життя біля тата будуть не ми, а
сторонні люди. Як подолати страх, що йому буде самотньо або що він не отримає
достатньо тепла й уваги в хоспісі?
|
| |
|
|
| sonantkyiv | Дата: Субота, Вчера, 15:36:11 | Повідомлення # 2 |
|
Рядовой
Група: Проверенные
Повідомлень: 2
Статус: | Такі переживання дуже зрозумілі, і з ними стикаються майже всі родини, коли постає питання про хоспіс. Важливо знати, що у пансіонаті «Зелена Гута», який розташований недалеко від Києва, роблять акцент не на формальному догляді, а на живому людському спілкуванні та постійній присутності персоналу поруч із підопічними. Працівники добре усвідомлюють страх самотності, тому багато часу проводять біля мешканців, розмовляють, підтримують і створюють відчуття уваги, якого часто складно досягти вдома через втому родини. Крім того, родичів не відсторонюють — навпаки, заохочують часті візити й участь у житті близької людини, що особливо важливо, коли мова йде про хоспіс для літніх. Спокійна атмосфера, дуже мальовниче місце, зелена територія та чисте повітря знижують тривожність і допомагають людині почуватися не покинутою, а захищеною. З часом багато сімей помічають, що страхи зменшуються, бо тато отримує навіть більше тепла, стабільності й уваги, ніж це було можливим у виснажених домашніх умовах.
|
| |
|
|
