• Главная
  • Новости
  • Справочная
  • Объявления
  • Фотоальбом
  • Форум
  • Видео
  • Разное
  • Главная »
    [ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
    Страница 1 из 11
    Модератор форума: yanadivane 
    Форум » События в Украине » Люди » Пустота в собі (Блог Виктора Андрусева)
    Пустота в собі
    VladosДата: Воскресенье, 13.12.2009, 10:01:50 | Сообщение # 1
    Генералиссимус
    Группа: Администраторы
    Сообщений: 1795
    Награды: 32
    Репутация: 14
    Статус: :-(
    Статус ICQ
    Вчора брав участь в Житомирській акції протесту проти Року без молоді. Акція була звичайним флешпротестмобом, коли люди просто збираються розгортають плакати протестного змісту і розходяться. Людей було небагато - головним чином, активісти ДемАльянсу.

    Акція пройшла досить успішно. Прийшли журналісти, навіть камери були. Але один епізод на передодні акції мене особливо стурбував. Повз проходили різні молоді люди, яких ми намагалися долучити до акції. Одна з активісток підійшла до двох хлопців, закликаючи їх висловити свою позицію, щодо року молоді. Почута відповідь, абсолютно типова для українського суспільства, раптом різонула по живому: Та на фіг оно нам нада. У мене Хортиця в рюкзаку і ми йдемо бухати (ремарка - 13 година дня). Активістка не відставала словами - Хортиця ж нікуди не дінеться, акція триватиме недовго, молодь має демонструвати активну позицію, інакше на неї завжди плюватимуть...і т.д. Хлопці пореготали, окинули нас поглядом, в якому було написано що вони про нас думають - "лохи якісь!".Пішли.

    Я подивився їм в слід. Я міг сказати собі "та дебіли", але нажаль відчув, що це не відповідає дійсності. Повз проходили люди, які кидали байдужі погляди, фрази " спішу на пари", на роботу, додому, не маю часу, це мене не стосується...і я раптом усвідомив, що цих людей більшість. І "дебілами" подумки вважають нас вони. А як відомо більшість і визначає, що таке нормально. Тому саме вони мають сьогодні рацію щодо людей, які невідомо чому проти чогось протестують, які займаються громадською діяльністю, які не продаються партіям, політикам, протестують безкоштовно (вища міра дебілізму в нашому суспільстві)...саме таких людей вважають ненормальними.

    Що обєднує цю українську більшість? Звідки такий ресурс терплячості? Чим наповнені зрештою ці сірі швидкі потоки людей на вулицях українських міст?

    Кант вважав, що річ в собі, це ті унікальні її властивості, які не можливо пізнати відчуттями, які невидимі відразу. Мова йде про сутність, яка визначає річ, але яка не зрозуміла зовні. Чим є українці в собі? Що визначає їхню поведінку?

    Людина абсолютно фізичне явище в цьому світі. Такий собі різновид тварини. Але це тільки її зовнішні ознаки. Сутність людини в собі визначає її панівну роль в цьому світі. Я думаю, що її сутність складається із здатності творити та постійного бажання це робити. Людина наповнена бажанням творити. Все, що нас оточує є результатом нестримного бажання реалізовувати здатність до творення.

    Людина має бажання і втілює їх. Тварина має потреби і втілює їх. Бажання виділяє людину.

    Чи є бажання в українців? Щодня вони прокидаються і весь день шукають шляхи задоволення своїх потреб. Робота, навчання, сімя...Складається враження, що Союз нікуди не дівся. Люди думають, що все може бути нормально. Можна закінчити вуз, можна знайти роботу, можна розпочати бізнес, можна здобувати карєру. І все це в країні, де немає Конституції, де Президент має 3%, де влада плює на народ... В країні, яка:

    · 118 місце в світі за рівнем корупції

    · 16 місце в світі за рівнем нестабільності

    · 115 місце за рівнем свободи слова

    · 76 місце за рівнем людського розвитку

    · 68 місце за рівнем життя

    І вся ця більшість, думає, що можна прожити життя тихо, непомітно успішно. Студент думає, що він закінчить і знайде роботу, бізнесмен думає, що прибутки і кредити будуть стабільні, держслужбовець думає, що він стабільно захищений, суддя думає, що він може продовжувати безкарно брати хабарі, а політик думає, що він буде правити скільки схоче, а потім піде і зможе спокійно жити в своїй дачі зі 120 га землі. І все, що обєднує цих людей - це потреби. У них немає обєднавчого бажання, вони не хочуть довести, що вони люди, вони не мають, що сказати світу, що показати, чим гордитись...Головне, це новий мобільний,новий одяг, новий телевізор, новий ремонт, нова машина, нове місце відпочинку...Але:

    в 1917 князі та цар думали, що будуть правити вічно;

    в 1932 селяни думали, що зберуть врожай як завжди;

    в 1939 все суспільство думало, що незабаром досягне комунізму;

    в 1991 українці думали, що незалежність зробить їх заможними і щасливими;

    Українці весь час хочуть задовольнити свої потреби, неусвідомлюючи, що достаток, богатство є похідними від великої мети, від обєднуючої ідеї, в яку інвестують мільйони зусиль. Неусвідомлюючи, що стабільність, достаток є результатом додаткових зусиль. Є результатом будівництва, а не споживання. Є результатом зусиль різних поколінь, а не покоління "транжирів." Неусвідомлюючи, що зміни, перемоги, досягнення, не настають відразу. Неусвідомлюючи, що кожен відповідальний крок формує гідне майбутнє, а кожен безвідповідальний - краде перспективи.

    Пустота в собі. Українська більшість живе потребами, обманюючи себе ілюзіями стабільності, перспектив, захищеності...Пустота є сутністю українською більшості. Українці наповнені потребами. Але пусті бажаннями.




    Делай добро и бросай его в воду...
     
    Форум » События в Украине » Люди » Пустота в собі (Блог Виктора Андрусева)
    Страница 1 из 11
    Поиск: