Добропольская ОГНИ информирует

Помилки при перерахуванні ЄСВ та їх наслідки.

       Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє що, згідно з пунктом 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом МДЗ від 09.09.2013 № 450 помилково сплачені суми ЄСВ та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок податкового органу, перераховуються шляхом оформлення податковим органом розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідного висновку.       

      Цей висновок готується протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви від підприємства. Таким чином, в результаті сплати платником ЄСВ не на той рахунок, утворюється недоїмка, яку податковий орган усуває шляхом перерахування ЄСВ з одного рахунку на інший, але тільки на підставі заяви такого платника та висновку податкового органу. Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються відповідні фінансові санкції. Згідно частини 3 статті 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Так за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 та підпункту 7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МДЗ від 09.09.2013 № 455 (далі — Інструкція № 455).  

         При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. Нарахування пені передбачено частиною 10 статті 25 Закону № 2464 та пунктом 7.5 Інструкції № 455 з розрахунку 0,1 відсотків суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

До якого органу доходів і зборів подається звітність та сплачується єдиний внесок, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

     Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє що, відповідно до п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) зобов’язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
     Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2 755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах доходів і зборів за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

     У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків

     Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
     У такому разі платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 66.3 ст. 66 ПКУ).

     Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1 562/20300 (далі – Порядок № 1588).

      Підпунктом 10.1.6 п. 10.1 розділу X Порядку № 1588 визначено, що до взяття на облік платника податків в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
     Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 № 458, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1646/24178, яким, зокрема, визначено, що датою взяття на облік та зняття з обліку, як платника ЄВ, є дата внесення органом доходів і зборів запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.
     Таким чином, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання, до взяття на облік за новим місцезнаходженням та внесенням запису щодо такого платника до реєстру страхувальників, подає звітність та сплачує ЄВ за попереднім місцезнаходженням.

Чи потрібно при виплаті авансу одночасно нараховувати та перераховувати в бюджет податок на доходи фізичних осіб та чи необхідно для визначення бази для нарахування податку на доходи фізичних осіб зменшувати суму авансу на єдиний соціальний внесок

     Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє що, відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

     Згідно зі пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
     Пунктом 164.6 ст. 164 ПКУ передбачено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

     Враховуючи вищевикладене, при виплаті авансу податок на доходи фізичних осіб перераховується до бюджету за першу половину місяця.

     При цьому, алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб (із застосуванням ставок 15 відс. та/або 17 відс. та зі зменшенням суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги) не застосовується.

У яких випадках особа, яка зареєстрована як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право на бюджетне відшкодування

      Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє що, згідно із п. 200.5 ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

     були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

     мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

     Тобто, особа, яка зареєстрована як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право на бюджетне відшкодування у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
     При цьому, надання права на бюджетне відшкодування такій особі залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.
     Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, із змінами та доповненнями.

Чи має право платник податку подати уточнюючий розрахунок за відповідний період та задекларувати суму ПДВ до бюджетного відшкодування, якщо така сума  помилково була заявлена до бюджетного відшкодування у попередніх звітних періодах, в яких платник податку мав право на таке відшкодування

     Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє що, відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 ст.201 ПКУ, має від’ємне значення, то:

     а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

     б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

     Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Пунктом 3 р.IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 із змінами і доповненнями, визначено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

     Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість може виступати як окремим документом так і додатком до податкової декларації з податку на додану вартість.

     Таким чином, платник податку на додану вартість, який самостійно виявив заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від’ємного значення, може подати уточнюючий розрахунок і відповідні додатки до податкової декларації з ПДВ за період, в якому виникло право на бюджетне відшкодування (фактично була здійснена оплата), з виправленими показниками.

Порядок отримання платником ПДВ казначейського фінансового векселя в рахунок отримання бюджетного відшкодування, підтвердженого перевіркою та які напрями його використання , зокрема, чи можна використовувати такий казначейський фінансовий вексель в рахунок сплати ПДВ при імпорті товарів контролюючим органам

         Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області нагадує що, відповідно до п.19 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) установлено, що до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до Закону України ”Про Державний бюджет України на 2013 рік” на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, видають платнику податку, який подав до такого контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом видачі у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 ПКУ, фінансових казначейських векселів строком обігу до п’яти років з дохідністю на рівні 5 відсотків річних.

     Сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом видачі фінансових казначейських векселів, поділяється на рівні частини, на кожну з яких видається окремий фінансовий казначейський вексель із строком платежу один, два, три, чотири та п’ять років.

     Видача фінансового казначейського векселя прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку.

     За заявою платника податку, поданою до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати за векселем.

     Платники податку мають право здійснювати сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України шляхом пред’явлення для сплати (не раніше настання строку платежу, визначеного у векселі) органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансового казначейського векселя, виданого відповідно до цього пункту. Таке пред’явлення прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов’язання шляхом перерахування коштів з рахунка платника податку на бюджетний рахунок.

     Сума позитивного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, сплачується платником податку до бюджету коштами у порядку, встановленому цим Кодексом.

     Сума від’ємного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, за бажанням платника податку на підставі поданої ним відповідної заяви може або відшкодовуватися йому з бюджету коштами у порядку, встановленому цим пунктом, або на таку суму можуть видаватися нові фінансові казначейські векселі, в яких дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати за векселем.

     Виплата доходу за фінансовими казначейськими векселями відбувається в момент їх пред’явлення до сплати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
     Порядок видачі, обігу, обліку та сплати за фінансовими казначейськими векселями, виданими відповідно до цього пункту, затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону”.

Перевозите товари через кордон – декларуйте їх!

        Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області нагадує, що відповідно до ст. 472 Митного кодексу України, недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.