Добропільська ОДПІ повідомляє (інформація від 14.08.2013)

Просмотров: 218 0 04.12.2016 в 18:15:27 Новости налоговой
Добропільська ОДПІ повідомляє (інформація від 14.08.2013)

Нарахуваня податкового зобов’язання по ПДФО, якщо ФО не подано річну декларацію про майновий стан та доходи, а податковий агент подав розрахунок 1 дф та зазначив суму нарахованого (сплаченого) доходу 

         Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

     Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція з її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1395.     
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162 Кодекс).

     Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
     Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 Кодексу).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом контроючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Кодексу має право проводити документальні позапланові перевірки.
Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Кодексу контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

        За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 Кодексу).
Згідно із п.123.1 ст.123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає

суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.5 ст.54 Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. 

     Водночас, відповідно до ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
     Враховуючи викладене, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

 

Чи звільняються фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами

 

       Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно пенсію або соціальну допомогу, вони можуть бути платниками єдиного соціального внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
       При цьому фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за вислугу років, відповідно до законодавства обов'язково сплачують єдиний соціальний внесок у Пенсійний фонд.

 

Податкова соціальна пільга в 2013 році


               Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що пп 169.1.1 п 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755 (ПКУ) податкова соціальна пільга до 31.12.2014 р. надається у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтєю 7 Закону про Державний бюджет на 2013 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 1147 грн., відповідно протягом 2013 року розмір податкової соціальної пільги - 573,50 грн. Підставою для одержання платником податку податкової соціальної пільги є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право. ПКУ не передбачено щорічне поновлення заяв про застосування податкової соціальної пільги і при дотриманні вимог статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати платника податків з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування.

Довідка: згідно з п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

 

              Податкові зобов'язання після реєстрації платником ПДВ


                Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку, що відповідно до п.187.1 ст.187 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг,  а в разі постачанні товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Отже, якщо у платника ПДВ перша подія (зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються в межах суми коштів, які отримані за першою подією. Таким чином, якщо підприємство отримало аванс від замовника послуг згідно договору до моменту реєстрації платником ПДВ, а після реєстрації надало послуги отримало остаточну оплату за надані послуги за цим же договором, то податкові зобов'язання виникають тільки з суми, яка перевищує суму авансу, отриманого раніше. Слід зазначити, що відповідно до п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Таким чином, з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ, воно зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання і заповнити податкову накладну на суму, яка перевищує суму авансу, отриманого до реєстрації.

Нарахування єдиного внеску на суми матеріальної допомоги, наданої підприємством матерям, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з колективним договором

       Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), є суми нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, передбачено Законом про оплату праці. Згідно п. 1 розділу I Переліку № 1170, соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо), належать до виплат, що здійснюються в грошовій формі за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок. Однак, якщо жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, виділили матеріальну допомогу, яка носить систематичний характер (надану всім або більшості працівників за пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати), то її включають в базу для нарахування ЄСВ.

 

Органи Міндоходів контролюють митну вартість товару

Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що згідно з роз'ясненнями Міністерства доходів і зборів України, наданих листом від 07.05.13 № 99-24/1-02-04/796, під час здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної, вартості органи Міндоходів мають право застосувати таку форму контролю, як контроль співставлення, який складається в порівнянні даних про вартість товарів, яку заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, що містяться в інших електронних документах, наявних у митному органі на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів. Таке порівняння здійснюється лише з метою перевірки достовірності поданих декларантом відомостей щодо вартості товарів та контролю правильності визначення митної вартості, а також виявлення потенційних ризиків.

                Право на доступ до інформації як елемент правового статусу особи


       Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомляє платників податку про те, що право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України. Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, насамперед, Законами України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації"(далі Закон) та іншими нормативно-правовими актами. Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Закон закріплює основні принципи інформаційних відносин, а саме: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

       Розглядаючи питання щодо реалізації права на доступ до інформації, слід відмітити Закон України "Про доступ до публічної інформації", який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

      Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Особливістю цього Закону є те, що він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

       Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що з прийняттям Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" (нова редакція) вбачається гарантованість кожній особі у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.

 



avatar