Решающий этап медицинской реформы: какие изменения предлагают врачи и новые депутаты

Просмотров: 166 0 01.08.2019 в 12:00:35 Новости Украины
Решающий этап медицинской реформы: какие изменения предлагают врачи и новые депутаты

За два роки планується впровадити модель страхової медицини, — член партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

В умовах трансформації медичної реформи неврегульованими залишаються багато питань. Права та обов’язки лікарів є однією з важливих засад діяльності медичної системи, тому розвиток системи охорони здоров’я неможливий без поступового удосконалення законодавства в цьому напрямі.

У багатьох країнах світу ефективна медична допомога стоїть на одному з перших місць у державній політиці. Якість надання медичної допомоги безпосередньо залежить від рівня економічного та соціального розвитку держави. За рівнем розвитку медицини Україна посідає 111-те місце за даними The Legatum Prosperity Index.

Наразі наша країна перебуває на ключовому етапі трансформації медичної реформи. Під час конференції «Небезпечні тенденції при розгляді медичних справ у судовій практиці України», організованої Асоціацією приватних медичних установ України, було запропоновано деякі зміни в медичній сфері.

Основними проблемами, які наразі викликають увагу з боку медичної спільноти та дають приводи, зокрема необґрунтовані, для різночитання «справ проти лікарів», є:

- відсутність юридичного визначення поняття «медична помилка»;
- проблема незахищеності лікарів загалом, і в тому числі у разі настання медичної помилки; автоматична «криміналізація» відповідальності лікаря, часто ще до розгляду справи у суді;
- дуже низький рівень залучення професійних медичних спільнот до розгляду «медичних» справ.

«В парі лікар —пацієнт пацієнт має значно більше прав, ніж лікар. Він може відмовитись від лікування, не виконувати рекомендацій та інше. А лікар — ні», — наголосив член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Медведь.

В зв’язку з цим на конференції було запропоновано такі заходи:

Визначити на законодавчому рівні медичну (лікарську) помилку як ненавмисне заподіяння школи пацієнту лікарем або медсестрою, медичним працівником.

Розробити систему реєстрації професійних асоціацій, які мають право класифікувати медичні помилки.

Ввести обов’язкове страхування професійної відповідальності медичних працівників.

Ввести заборону на публікацію ЗМІ матеріалів про медичну трагедію без коментарів професійних асоціацій.

Відновити нормативну базу національних клінічних протоколів.

Голова правління Асоціації приватних медичних закладів України Дмитро Левченко зазначив, що сьогодні МОЗ не має об’єктивної інформації щодо якості медичної допомоги в Україні, бо наразі питання такої якості розглядається лише через призму кримінальної відповідальності: «Найчастіше лікарі притягуються до відповідальності за ст. 140 Кримінального кодексу (неналежне виконання професійних обов’язків), де обов’язковою складовою злочину є недбалість та халатність».

За словами керівниці групи правового забезпечення медичної практики ГК «Мати та дитина» Людмили Кириленко, цивільна відповідальність лікаря має презумпцію винності, тобто сам лікар і заклад охорони здоров’я зобов’язані довести, що він зробив все правильно, за алгоритмом, за протоколом, згідно зі стандартами якості надання допомоги. «Тільки в тому випадку, якщо він доведе, що він не винний, справу буде вирішено на його користь», — відзначила вона.

З приводу кримінальної відповідальності Людмила Кириленко зауважила, що обов’язок доказування покладається на органи слідства. Для складу злочину необхідно встановити причинно-наслідковій зв’язок між діями та бездіяльністю, які призвели до негативних наслідків спеціальним суб’єктом злочину (лікарем). «Проблема в тому, що єдиним засобом доказування і доказом є висновки судово-медичної експертизи, тому необхідно залучати більше лікарських самоврядних органів, щоб ці висновки були об’єктивними та забезпечували захист прав та інтересів лікарів», — зазначила вона.

«Велика проблема, що в нас ліквідовано нормативну базу національних клінічних протоколів, замість неї рекомендовано пряме користування англомовними «гайдлайними» або західними настановами, що унеможливлює експертизу дій лікаря», — додав Володимир Медведь.

Дмитро Левченко зазначив, що сьогодні відбувається тенденція «демонізації» роботи лікаря. МОЗ не має об’єктивної інформації щодо якості медичної допомоги. Якість медичної допомоги розглядається лише через призму кримінальної відповідальності. З цієї причини обговорюється питання про те, щоб не виносити на широкий загал інформацію про медичні помилки.

«Страхування професійної діяльності лікарів є дуже актуальним. Що це дає для пацієнта та для лікаря? По-перше, лікар є захищеним з точки зору допущення ним ненавмисної помилки, з іншого боку, пацієнт автоматично отримує компенсацію в разі такої ненавмисної помилки», — зазначила пані Кириленко.

Аби дати оцінку діям лікаря в тій чи інший ситуації, було запропоновано створення професійних асоціацій, які можуть повно та всебічно вивчити обставини справи. Професійні асоціації могли б надавати алгоритми розгляду справ і давати коментарі з приводу вчинення медичної помилки.

Яку реформу пропонує нова команда

Окремо слід згадати позиції, які вже озвучуються партією «Слуга народа». Зокрема щодо трансформації медичної реформи висловився Михайло Радуцький — майбутній депутат, український підприємець, експерт з питань реформи медицини, засновник медичної клініки «Борис».

На його погляд, медична реформа Уляни Супрун принесла позитивні та негативні зміни:

Позитивні:

Ухвалено закон про держані фінансові гарантії медобслуговування

Декларації з правом вибору сімейного лікаря

Скасування подвійної сертифікації ліків

 Негативні:

Гроші на медицину виділяються без знання точної кількості населення

Не озвучена чітка модель охорони здоров’я

Не проведено інвентаризацію медичних закладів

Модель охорони здоров’я, в запровадженні якої Михайло Радуцькийзбирається брати участь, — це «система Бісмарка», або система соціального страхування, що передбачає солідарну відповідальність за власне здоров’я як громадянина, так і держави.

Впровадити цю модель планують за два роки: «Через два роки взагалі не буде державних закупівель — це будуть робити управлінці автономних лікарень, які будуть боротися за те, щоб їхня послуга була якісною.

Якщо за ці два роки буде надано можливість ввести страхову медицину, то держава нічого закуповувати не буде. Чим менше держава втрачає коштів, тим краще для держави і громадян», — вважає М. Радуцький.

«Держава, згідно зі ст. 49 Конституції, не може не надати повноцінну медичну допомогу громадянину України. Крапка. Тому ми кажемо, що держава, як у всьому світі, де є страхова модель, бере на себе фінансування стовідсотково, без виключень, для кожного громадянина, наприклад: онкологічні захворювання, соціальні інфекції — туберкульоз, гепатит С, особливо небезпечні інфекції, орфанні захворювання, генетичні захворювання і emergency — медицина невідкладних станів», — пояснив Михайло Радуцький.

За його даними, 15 мільйонів українців не можуть купити ліки, але держава в змозі надати їм таку можливість, тому громадянам з низьким рівнем доходу держава оплачуватиме страхування повністю. Громадянам з середнім рівнем доходу — 70% сплачуватиме держава, 30% вони будуть покривати самостійно. Громадяни з високим рівнем доходу оплачуватимуть страховку повністю з власної кишені.

Однак для того, аби впровадити цю модель, потрібно збільшити медичний бюджет країни, підкреслив М. Радуцький.

Отже, в умовах соціального-економічного розвитку країни трансформація медичної реформи потребує поступових змін. Необхідно враховувати не тільки зміни на законодавчому рівні, а також і сервісні вимоги, потрібно встановити однакові правила діяльності медичних закладів. Трансформація медичної реформи повинна включати нові механізми, що дозволять зміцнити довіру громадян до вітчизняної медицини.


Источник: https://sud.ua


Загрузка...



avatar
Загрузка...
Наверх