Необычная история обычного пользователя в Центральной городской библиотеке г. Доброполье + ФОТО

В кінці липня цього року завітав до Центральної міської  бібліотеки м. Добропілля Віктор Олексійович Лепетченко (1948 р/н). Віктор Олексійович приїхав із села Криворіжжя (Добропільського району) з великим бажанням взяти в бібліотеці книгу Лева Яруцького «Махно и махновщина» (книга рос. мовою). Але такої книги в фонді бібліотеки не знайшлося...

Тоді бібліотекарі запропонували відвідувачу скористатися послугами Інтернет-центру, розповіли про безкоштовне користування мережею і пояснили, що в Інтернеті можна знайти майже все.

Оскільки Віктор Олексійович не знає як користуватися комп’ютером, в пошуку книги йому допомагала Марина Миколаївна Сіора (зав. відділом обслуговування ЦМБ). Перегорнувши купу матеріалу в мережі, вдалося знайти єдиний інтернет-магазин в Україні, в якому цю книгу можна було купити. Одразу замовили книгу, переказавши онлайн певну кількість грошей через послуги банку, але книгу прийшлося майже місяць чекати, тому що її на той час на складі не було.

Коли бібліотекарі отримали книгу поштою, Віктор Олексійович одразу ж приїхав до бібліотеки. Дуже радів і дякував бібліотекарям за допомогу. Тішить той факт, що паперова книга не відходить у тінь, а й досі є бажаним, приємним та цінним придбанням. Але цієї радості могло й не бути, якби не можливості мережі Інтернет. Отже, одне допомагає іншому.

Можливо у вас вже виникло питання: а навіщо Віктору Олексійовичу знадобилась саме ця книга? Справа в тому, що в цій книзі Лев Яруцький (письменник-краєзнавець з міста Маріуполь) досить докладно виклав фактичний матеріал, записаний ним з вуст свідків та очевидців, не тільки про Нестора Махна, але й про його ад’ютанта – Івана Лепетченка, який був двоюрідним дідом користувачу нашої бібліотеки Віктору Олексійовичу Лепетченку.

Іван Лепетченко - земляк Нестора Махна, уродженець села Гуляйполе Катеринославської губернії (нині місто в Запорізькій області), з 1919 року був особистим охоронцем і ад'ютантом Махна, який до того часу очолював повстанську армію майже в сто тисяч шабель. Брат Івана, Олександр (рідний дід Віктора Олексійовича), також служив махновцям і був убитий в 1920 році в Гуляйполі. Ось про долю своїх родичів більш детально і хотів дізнатися (а тепер дійсно дізнається) Віктор Олексійович саме з книги Лева Яруцького, а не з переглянутих раніше фільмів «9 жизней Нестора Махно» та «Адъютант и телохранитель Нестора Махно».

Іноді тільки дивуєшся з того, що сторінки історії України тобі відкривають пересічні люди. Відчуваєш себе ніби свідком давно минулих подій, бачиш картини історичного минулого, які для тебе розкриває не телевізійний фільм або репортаж, а… звичайні люди, з якими ти спілкуєшся кожного дня.

Бібліограф МБВ Добропільської міської ЦБС

Бучковська Л.В.

Источник: http://dobro-biblio.ucoz.ru