Инструменты прямой демократии: как украинцы используют свои права и возможности

Україна – одна з держав, де існує найбільша кількість інструментів участі. Конституція та інші закони України дають спектр різноманітних методів впливу громадян на прийняття рішення. Джерелом влади є народ – говорить нам Конституція України. Проте, чи є громадяни насправді джерелом влади та на скільки обрана влада дає можливість українцям це право реалізувати? Читайте у спецматеріалі від Інституту «Республіка» до Дня Конституції.

Інструменти участі громадян

Інструментами громадської участі називають методи, які дозволяють активному українцю впливати на прийняття рішень. Серед значної кількості ми виділили та проаналізували найпопулярніші:

• Місцеву ініціативу;
• Збори громадян за місцем проживання;
• Громадські слухання;
• Електронну петицію;
• Бюджет участі.

Право на використання даних інструментів (окрім бюджету участі) гарантується Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про звернення громадян». Деталі застосування даних інструментів можна знайти у статутах міст та/або окремих положеннях.

Інститут «Республіка» на початку весни розіслав інформаційні запити на місцеві ради 32 населених пунктів України, де представлена «Активна Громада». Мета – дослідити стан активності громадян у використанні вищезгаданих інструментів та дізнатися про рівень їх впровадження.

Збори громадян

Загалом, у містах дослідження відбулося 1909 зборів громадян, з них рекордна кількість в Одесі – 1522, що становить 80% від загальної кількості. У 18 містах з 32 або не було зборів, або ж міська рада не веде такий облік заходів.
Загалом, чим громадські збори можуть бути корисні мешканцям?

1. Самоорганізація. Зібравшись, мешканці міста/села можуть прийняти рішення щодо тієї чи іншої проблеми і надіслати його у вигляді колективного звернення/ скарги/ заяви до міської ради. Це хороший крок на шляху до вирішення проблеми.
2. Збори громадян є елементом впливу. Якщо люди збираються, отже, їх справді турбує порушене питання і воно потребує втручання влади та негайного розв’язання. На збори часто запрошують депутатів міської ради, представників виконкому, комунальних підприємств та інших уповноважених осіб.
3. Збори громадян є інформаційним приводом. Якщо про проблему не говорять, значить її немає. Збори громадян та поширення інформації про них сприяє швидшому розв’язанню вашого питання.

Громадські слухання

Громадяни та органи влади скористалися таким інструментом 237 разів за рік. Найбільша кількість громадських слухань відбулась у Львові (60), Івано-Франківську (43) та Вінниці (25). У 8 містах з 32 або не було громадських слухань, або ж міська рада не веде такий облік заходів.

Чим корисні громадські слухання?
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» – Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання є обов’язковими під час вирішення питань містобудування, змін до генерального плану. Часто забудови у містах носять скандальний характер, тому, якщо ви не хочете, щоб чергова забудова виросла у вас під носом – відслідковуйте оголошення про громадські слухання на сайті або інформаційних дошках вашої ради. Попросіть вашого депутата повідомити про такі заходи, на яких може вирішуватися доля міста або мікрорайону.
Окрім питань забудови, громадяни мають можливість за певною процедурою, передбаченою статутом або місцевим положенням, проводити громадські слухання щодо питань, які актуальні на сьогодні для міста та потребують втручання місцевої ради.

Місцеві ініціативи

Ст. 9 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» говорить, що члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Тобто мешканці можуть подати проект рішення на сесію ради. Для цього потрібно дізнатися, чи є процедура затверджена радою – статут, або положення. Якщо немає, подавайте таку ініціативу через депутатів місцевої ради.

Загалом з 32 міст даною можливістю скористалися лише 6 міст, де було подано 2461 проект рішення, з них за 829 проголосували депутати. Кам’янець-Подільський – лідер серед міст дослідження: аж 2429 ініціатив, з них впроваджено міською радою – 821 – 34%.
Чим корисні місцеві ініціативи:

1. Громадяни вчаться бути місцевими законотворцями
2. Згуртування громади та можливість впливати на важливі виклики міста/села
3. Налагодження зв’язку між обраною владою та громадою.

Бюджет участі

Цей інструмент не регламентується законодавством України, а є скоріше позитивним досвідом впровадження закордонної практики на місцевому рівні. Бюджет участі може працювати там, де місцева рада визначила відповідну процедуру. Так, з 32 міст України бюджет участі працює в 26 містах, де за 2017 рік було зібрано від громадян 2812 проектів, з них впроваджено 15% та ще частина проектів буде впроваджена у 2018 році за даними місцевих рад.

Бюджет участі можна вважати одним з найуспішніших інструментів. Хоч є один недолік, який варто контролювати громадянам або вносити зміни до положень, як це зробила “Активна Громада” у Вінниці.

Активісти помітили, що багато проектів подають комунальні установи й державні заклади. Інструмент став віддалятися від мешканців і перетворювався на метод державних органів для здобуття додаткового фінансування на школи, садки тощо. У Вінниці активісти до даної справи підійшли так: якщо до результатів проекту має прямий доступ уся громада, тоді це може вважатися проектом на бюджет участі. Наприклад, реконструкція шкільного стадіону, яким може користуватися вся громада.

Чим корисний бюджет участі?

1. Мешканці вчаться розуміти місцевий бюджет та складають свої проекти
2. Реальний вплив на прийняття рішення: ви отримуєте не лише можливість вирішити питання, а й одразу отримуєте необхідну сумму з бюджету.
3. Аби проект було втілено, мешканці активізовуються та залучають інших до голосування, а згодом і до створення спільних проектів.

Електронні петиції

9568 петицій подано громадянами у 26 містах, впроваджено з них 389, що складає 4%. Найбільша кількість петицій подана у Запоріжжі, Харкові та Києві – понад 1000 за 2017 рік. Найбільша результативність у м. Хмельницький – з 255 петицій виконано 83, що складає 33 %. Електронна петиція – один з найпопулярніших інструментів участі громадян, проте, як показує статистика, поки що не дуже результативний.
Можливі причини такої ситуації наступні:

1. Не всі ради збирають інформацію щодо вирішених питань. Передають петицію на виконком, а далі якось буде! Це негативна практика, адже ми не можемо повноцінно виміряти ефективність даного методу.
2. Не всі електронні звернення громадян є змістовними. Мешканцям потрібно більше консультуватися з громадськими організаціями, місцевими експертами або представниками органів влади, перед тим як подавати петицію.
3. Влада насправді дуже часто ігнорує запити громадян

Чим корисна електронна петиція?

1. Економить ваш час.
2. Згуртовує людей навколо проблеми.
3. Петиція, що набрала потрібну кількість голосів відповідно до положення або до статуту, має бути розглянута на наступній сесії ради.

Висновки

Україна впевнено крокує до прямої учасницької демократії. Це тренд, рух, який вже не зупиниш. Ми можемо лише думати про те, як удосконалювати діючі інструменти участі та поглиблювати знання громадян щодо користування ними. Як виявилося, на практиці найбільший ефект дають місцеві ініціативи (в основному досвід Кам’янця-Подільського) та бюджет участі. Електронні петиції теж можуть бути достатньо дієвим механізмом за умови, що влада хоча б даватиме відповіді на петиції і роз’яснюватиме, чому одні петиції підтримуються радою, а інші – ні. Це спростить подальшу роботу місцевих рад, оскільки кількість якісних звернень зросте, а громадяни зекономлять такий дорогий ресурс – час і будуть краще розумітись на дієвих зверненнях електронного формату.

Окрім того, у наш час важливо не лише інформувати владу у вигляді петицій, місцевих ініціатив тощо. Також досить вагомим є системний характер розв’язання проблеми. Часто замало одного інструменту участі. Потрібен також контроль від громадян на стадії розгляду нагального питання, а потім ще й під час його розв’язання. Тому збори громадян, громадські слухання, інтерв’ю у ЗМІ, поширення інформації про проблему серед сусідів та знайомих, серед депутатського корпусу міської ради, часто дасть набагато більший ефект, ніж один інструмент. Ви можете подумати, що це занадто складно…

Проте, зараз Україна на стадії розвитку. Підвищується як громадська активність серед населення, так і прозорість та відкритість до діалогу влади. Тож якщо ми хочемо, щоб наступним поколінням жилося простіше, використовуймо на повну наші можливості і гуртуймося! Чим більше буде конструктивного діалогу між громадянами та органами влади й місцевого самоврядування, тим швидше ми розвиватимемо наші міста, і тим краще працюватимуть наші права, гарантовані Конституцією!