Тварини – наші друзі і їх не можна ображати. Не можна залишати на вулиці, бо взимку холодно і вони можуть замерзнути.
Чому люди такі жорстокі і злі? Як можна підняти руку на тварину? Коли я гуляв у парку, то бачив як хлопець ногою вдарив кошеня і сказав: «ти чого мені йти заважаєш?!»
Ми повинні ласкаво поводитися з тваринами, любити, поважати, наглядати за ними, стежити щоб ніхто їх не ображав. Є такі люди, хто викидає собак та котів, забуває їх ім’я, а інші люди знаходять покинутих і називають іншими іменами. А є такі, хто проходить повз, чи вбиває безпритульних тварин. І таких треба садити за грати!
Влітку ми поїхали відпочивати на Оскол, там я знайшов кошеня і назвав його Тарас. Привіз додому і дуже любив, поки бабуся не віддала його іншим людям, хто тепер, можливо, називає його по-іншому. Я дуже хочу забрати його назад.
Треба будувати притулки для тварин, годувати безпритульних собак і котів. Коли я виросту, то обов’язково буду допомагати тваринам вижити, знайти собі інших хазяїв, і буду завжди любити їх та захищати!!!
Больше всего заинтересовало почему-таки котенка бабушка отдала чужим людям)) Я думаю, детей нужно приучать к заботе, к заботе о маленьких, о принесенных в дом животных. Только так человек поймет что такое ответственность. Помню как я, будучи ребенком, притащила в дом три птенца синичек, они были такие милые)) Уж папа мне спуску не давал, будил на рассвете, вручал сачок и бежала я ловить кузнечиков)) И так целый день, каждые 1,5 -2 часа птенцы открывали свои желтые рты и громко требовали)) Все играли в игры, мячики, резиночки во дворе, а я бегала вверх-вниз с сачком по лестнице как заведенная))) Когда они выросли и улетели, папа пожал мне руку и хитро так спросил: "Хочешь еще птенчиков?" =))) Зато я поняла тогда что такое ответственность) Нельзя решать проблемы за ребенка.
